| Статистика |
|---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
скарбничка вихователя
Вірші про природу
Зима
Виктор Лунин
На картине у зимы
Все бело от снега:
Поле, дальние холмы,
Изгородь, телега.
Но порой блеснут на ней
Средь поляны ватной
Красногрудых снегирей
Солнечные пятна.
Зима-рукодельница
Е.Явецкая
Снова в заботах зима-рукодельница-
Пусть потеплее природа оденется.
Много зима заготовила пряжи,
Белые вещи без устали вяжет:
Сонным деревьям — пушистые шапки,
Ёлочкам — варежки вяжет на лапки.
Шила, вязала и очень устала!
— Ах, поскорее весна бы настала…
ВЕСНА
Вже віхолам відпочивати —
Відгомоніли, віджили!
Весна війнула, винувато,
Вони водою відпливли.
Весна веселая, вродлива
В вербу воркотики вплела.
Вона вклонилась вправо, вліво,
Всміхнулась, веснянки внесла,
Весняно вулиці втоптала —
Відлигу вітерець внесе!
Водойми всі впорядкувала,
Водою виповнила все!
Вздовж вулиць вербочки вклонились,
Весну вітає верболіз.
Вони в воді весняній вмились.
Великий ворон в воду вліз!
Весна в віконці всіх вітає,
Веселим вогником вогнить.
Веселку в воду відсилає,
Взялася всіх вас веселить.
Вона всміхається, вражає —
Відгомін всюди весняний!
Вінок весняний виплітає...
Війнув вітрець вогкий-вогкий!
Весна все вміє, все встигає:
Відмиє, вимостить, втрясе,
Вуаллю вогкою вкриває:
Вербу, ворону, воду, — все!
Вже вогник втомлено вгасає,
Весняний вечір відгорить...
Весляр веснянку відспіває,
Все вгомониться, втихне вмить...
Весняний вечір...Вечоріє...
Весна
Кожна пора у природі красива,
Криється в ній щось ліричне.
Будь то зима із туманами сива,
Осінь п’янка, поетична.
Літо веселе і щире, й привітне
Вабить, до озера кличе.
Луг, наче казка, метеликом квітне,
Чайка над морем кигиче.
Ну, а весна! Що є краще у світі!
Трепетна, ніжна і ясна!
Сонце так щиро, так молодо світить
І на душі так прекрасно!
Весна
Яка весна летить над світом!
Квітуча, ніжна і ясна.
Сади вдяглися білим цвітом.
Така весна! Така весна!
А тиха ніч сипнула зорі
Над маревом п’янких садів.
Ген на небесному просторі
Чарівно круглий місяць сплив.
І розлилося сяйво чисте,
І засріблилися сади
Спокійно, дивно, урочисто...
Доріжка місячна з води
Враз випливла, як мрія дивна,
І казка зразу ожила.
Така весна! Така чарівна!
В ній стільки радості й тепла.
* * *
Земля прекрасна,
Вона для тебе:
І сонце ясне
І синє небо,
Птахи і звірі,
Моря і ріки –
Нехай же буде
Вона навіки!
Планеті ,люди,
Добро несіть,
Любіть планету
І бережіть!
Доброго ранку, плането!
Доброго ранку, Земля!
Отже ми всі- твої діти,
Дружна, велика сім`я.
Ми, мов Маленькі принци,
Своєї планети – Земля!
Велика й прекрасна планета Земля.
Є тут океани, річки і моря,
Глибокі озера, квітучі рівнини
І гори високі, й стрімкі їх вершини.
Краса життя
Я хочу, щоб яскравим цвітом
Планета чарувала нас.
Щоб так було не тільки літом,
А й взимку, у негоди час.
Я хочу. Щоб красу уміли
Сприйняти серцем люди всі.
Щоб цінували й розуміли,
І поклонялися красі.
(О. Пулберя)
Ріки і гори, моря і поля –
Це наша рідна планета Земля.
Будь ти їй другом, люби, бережи,
Приклад у цьому усім покажи.
Блакитні простори, зелені ліси –
Ніде ти не знайдеш такої краси!
Багато планет ще у космосі є,
Але жодна з них нам життя не дає.
Ти наша домівка, планета Земля.
Ти гарна і зблизька, красива здаля.
Дивуються інші планети всі щиро:
Яка ж ти, сестричко, блакитна, красива!
|
| Категорія: Мої статті | Додав: Eleti (03.02.2017)
|
| Переглядів: 318
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
|